сумлінно
СУМЛІ́ННО.
Присл. до сумлі́нний.
Молодь, здається, не танцює, а робить якесь поважне діло, поволі й сумлінно виконує загадану роботу (М. Коцюбинський);
Ще в дитинстві вивчати сумлінно Бравсь я річку чудову мою (Т. Масенко).
Словник української мови (СУМ-20)