сунутися — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

сунутися — су́нутися дієслово недоконаного виду рухатися повільно суну́тися дієслово доконаного виду кинутися до кого-, чого-небудь Орфографічний словник української мови
сунутися — (помалу) пересуватися, рухатися, йти, їхати, ф. перти; (на кого) СУНУТИ; (до А) присуватися, (від А) відсуватися; (під руку) (- людей/) лізти, підлазити, (- речі) потрапляти, траплятися; (з гори) зсуватися, сповзати; (- хмари) пливти, напливати; (у чужі справи) втручатися. Словник синонімів Караванського
сунутися — див. втручатися; іти; лізти; рухатися Словник синонімів Вусика
сунутися — СУНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Кинутися до кого-, чого-небудь. – Лупурелло вдарив офіцера палицею. Тоді всі офіцери сунулись до Лупурелла, добре попобили (І. Нечуй-Левицький); – Брешшеш!... Словник української мови у 20 томах
сунутися — I с`унутися-нуся, -нешся, недок. 1》 Іти, рухатися, пересуватися, перев. повільно або через силу. || Наближатися до кого-, чого-небудь; насуватися. || Відходити, відступати від кого-, чого-небудь. || Рухатися великою масою, безперервним потоком. Великий тлумачний словник сучасної мови
сунутися — ґрунт (земля́) хита́ється (повзе́, су́неться і т. ін.) під нога́ми у кого, чиїми. Чиєсь становище стає ненадійним, непевним і т. ін. Кожний зрубаний Тиховичем виноградник накладав вагу на його сумління. Фразеологічний словник української мови
сунутися — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
сунутися — СУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, недок. 1. Іти, рухатися, пересуватися, перев. повільно або через силу. Помаленьку й повагом — не йшов, а неначе сунувся Бичковський до стола, де сиділи гості (Н.-Лев., VI, 1966, 35); Сани ледве сунулись (Мик. Словник української мови в 11 томах