сухо — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

сухо — су́хо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
сухо — присл. 1》 Присл. до сухий 1), 11-13). 2》 у знач. присудк. сл. Про погоду без опадів, відсутність вологи у повітрі. || Про відсутність рідини в якій-небудь посудині. || Про відсутність болота на ґрунті, дорозі і т. ін. 3》 у знач. присудк. сл. Про відчуття сухості (в роті, горлі). Великий тлумачний словник сучасної мови
сухо — СУ́ХО, присл. 1. Присл. до сухи́й 1, 11–13. Чорне обличчя [жінки], на якому сухо палали смоляні очі, ані найменшим порухом не виказувало її думок (Л. Первомайський); Панна Анеля мовчала, держалась сухо і наче осторонь (М. Словник української мови у 20 томах
сухо — То йому на сухо не вийде. Він за те має відпокутувати. Як скаже сухо, то залізеж по вухо. Не вір йому, бо потерпиш. Приповідки або українсько-народня філософія
сухо — СУ́ХО, присл. 1. Присл. до сухи́й 1, 11-13. Чорне обличчя [жінки], на якому сухо палали смоляні очі, ані найменшим порухом не виказувало її думок (Перв., Дикий мед, 1963, 327); Тимко стоїть.., зціпивши зуби.., очі горять сухо (Тют. Словник української мови в 11 томах