сухо

То йому на сухо не вийде.

Він за те має відпокутувати.

Як скаже сухо, то залізеж по вухо.

Не вір йому, бо потерпиш.

Значення в інших словниках

1. сухо — су́хо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. сухо — присл. 1》 Присл. до сухий 1), 11-13). 2》 у знач. присудк. сл. Про погоду без опадів, відсутність вологи у повітрі. || Про відсутність рідини в якій-небудь посудині. || Про відсутність болота на ґрунті, дорозі і т. ін. 3》 у знач. присудк. сл. Про відчуття сухості (в роті, горлі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сухо — СУ́ХО, присл. 1. Присл. до сухи́й 1, 11–13. Чорне обличчя [жінки], на якому сухо палали смоляні очі, ані найменшим порухом не виказувало її думок (Л. Первомайський); Панна Анеля мовчала, держалась сухо і наче осторонь (М.  Словник української мови у 20 томах
4. сухо — СУ́ХО, присл. 1. Присл. до сухи́й 1, 11-13. Чорне обличчя [жінки], на якому сухо палали смоляні очі, ані найменшим порухом не виказувало її думок (Перв., Дикий мед, 1963, 327); Тимко стоїть.., зціпивши зуби.., очі горять сухо (Тют.  Словник української мови в 11 томах
5. сухо — Сухо нар. Сухо. Тече вода по каміню, під камінем сухо. Чуб. V. 332.  Словник української мови Грінченка