татарчук

Татарчук, -ка

м.

1) Молодой татаринъ.

2) Татарскій потомокъ. Шейк.

Значення в інших словниках

1. Татарчук — Татарчу́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. татарчук — ТАТАРЧУ́К, а́, ч., розм. Син татарина, татарки. Тим часом хлопчик-татарчук привіз з Отузької долини дині (З. Тулуб); // Парубок-татарин. Перед ним зненацька, ніби з землі, виріс знову той, спантеличений боєм, татарчук. Щось кричав, махав руками (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. татарчук — -а, ч., розм. Син татарина, татарки. || Парубок-татарин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. татарчук — ТАТАРЧУ́К, а́, ч., розм. Син татарина, татарки. Тим часом хлопчик-татарчук привіз з Отузької долини дині (Тулуб, Людолови, І, 1957, 217); // Парубок-татарин. Перед ним зненацька, ніби з землі, виріс знову той, спантеличений боєм, татарчук. Щось кричав, махав руками (Гончар, II, 1959, 328).  Словник української мови в 11 томах