темненько

Темно

нар. Темно. Удосвіта встав я, темно ще на дворі. К. Досв. ум. темненько, темнесенько.

Значення в інших словниках

1. темненько — темне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. темненько — ТЕМНЕ́НЬКО, пестл. Присл. до темне́нький. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько (П. Гулак-Артемовський); У коморі темненько, в саду тихо (С.  Словник української мови у 20 томах
3. темненько — Присл. до темненький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. темненько — ТЕМНЕ́НЬКО, пестл. Присл. до темне́нький. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько (Г.-Арт., Байки.., 1958, 153); У коморі темненько, в саду тихо (Вас., Вибр., 1954, 26); — Іду я ранком раз, ще темненько. Не сказать темно, а темнесенько собі, розвиднюється (Хотк., І, 1966, 88).  Словник української мови в 11 томах