темненько

ТЕМНЕ́НЬКО, пестл.

Присл. до темне́нький.

Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько (П. Гулак-Артемовський);

У коморі темненько, в саду тихо (С. Васильченко);

А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле – то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких... (Л. Глібов).

Значення в інших словниках

1. темненько — темне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. темненько — Присл. до темненький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. темненько — ТЕМНЕ́НЬКО, пестл. Присл. до темне́нький. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько (Г.-Арт., Байки.., 1958, 153); У коморі темненько, в саду тихо (Вас., Вибр., 1954, 26); — Іду я ранком раз, ще темненько. Не сказать темно, а темнесенько собі, розвиднюється (Хотк., І, 1966, 88).  Словник української мови в 11 томах
4. темненько — Темно нар. Темно. Удосвіта встав я, темно ще на дворі. К. Досв. ум. темненько, темнесенько.  Словник української мови Грінченка