топорище
Топорище, -ща
с.
1) Рукоятка топора, топорище. Шух. І. 175, 176. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. Ном.
2) Въ топорці і келефі — самая палка. Шух. І. 289, 273, 274.
Словник української мови ГрінченкаТопорище, -ща
с.
1) Рукоятка топора, топорище. Шух. І. 175, 176. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. Ном.
2) Въ топорці і келефі — самая палка. Шух. І. 289, 273, 274.
Словник української мови Грінченка