трощити
Трощи́ти, -щу́, -щи́ш
гл.
1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки. Чуб.
2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього. Стор. МПр. 18.
Словник української мови ГрінченкаТрощи́ти, -щу́, -щи́ш
гл.
1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки. Чуб.
2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього. Стор. МПр. 18.
Словник української мови Грінченка