Словник української мови Грінченка

трусок

Трусок, -ску

м.

1) Мелкія щепки, отлетающія при рубкѣ дровъ.

2) Мелкій валежникъ. Сим. 203. Далі в ліс, більше труску. Драг. 194.

---------------

Трусок, -ску

м. Шкура съ полугодоваго еще не стриженнаго ягненка. Сумск. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. трусок — тру́сок іменник чоловічого роду збірн.  Орфографічний словник української мови
  2. трусок — див. хмиз  Словник синонімів Вусика
  3. трусок — ТРУ́СОК, ску, ч., збірн. Дрібний хмиз. Далі в ліс, більше труску (Номис); Пилина розіклала багаття з труску та трісок в тіні високого каменя (І. Нечуй-Левицький); // Сухі тріски; скіпа.  Словник української мови у 20 томах
  4. трусок — I трус`ок-ска, ч., діал. Шкура піврічного нестриженого ягняти. II тр`усок-ску, ч., збірн. Дрібний хмиз. || Сухі тріски; скіпа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трусок — I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬ розм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПА рідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев'яного).  Словник синонімів української мови
  6. трусок — ТРУ́СОК, ску, ч., збірн. Дрібний хмиз. Далі в ліс, більше труску (Номис, 1864, № 3530); Пилина розіклала багаття з труску та трісок в тіні високого каменя (Н.-Лев., III, 1956, 216); // Сухі тріски; скіпа.  Словник української мови в 11 томах