Словник синонімів української мови

трусок

I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬ розм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПА рідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев'яного). От ще кілька хвилин, і перша мульда, підхоплена хоботом завалочної машини, поволі увійшла в отвір печі, перевернулась і висипала на розпечений під порцію залізного лому (В. Собко); Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (О. Гончар); У грубці гуло — Догоряли скіпки (П. Воронько); Килина розіклала багаття з труску та трісок в тіні високого каменя, коло котрого росли високі верби (І. Нечуй-Левицький). — Пор. I. брухт.

ХМИЗ збірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯ рідше, ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯ діал., ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСК діал., ХМИЗНЯ́К рідше, ЛА́МАНЬ розм., ЛІМ діал., ПАТИ́ЧЧЯ діал., РІ́ЩЕ діал., ХАМЛО́ діал., ХРУСТ діал., ХАЩ діал. Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум'ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур'ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п'ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше (Масляк), по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ'яненко); (Деві:) Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). — Пор. сушня́к.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. трусок — тру́сок іменник чоловічого роду збірн.  Орфографічний словник української мови
  2. трусок — див. хмиз  Словник синонімів Вусика
  3. трусок — ТРУ́СОК, ску, ч., збірн. Дрібний хмиз. Далі в ліс, більше труску (Номис); Пилина розіклала багаття з труску та трісок в тіні високого каменя (І. Нечуй-Левицький); // Сухі тріски; скіпа.  Словник української мови у 20 томах
  4. трусок — I трус`ок-ска, ч., діал. Шкура піврічного нестриженого ягняти. II тр`усок-ску, ч., збірн. Дрібний хмиз. || Сухі тріски; скіпа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трусок — ТРУ́СОК, ску, ч., збірн. Дрібний хмиз. Далі в ліс, більше труску (Номис, 1864, № 3530); Пилина розіклала багаття з труску та трісок в тіні високого каменя (Н.-Лев., III, 1956, 216); // Сухі тріски; скіпа.  Словник української мови в 11 томах
  6. трусок — Трусок, -ску м. 1) Мелкія щепки, отлетающія при рубкѣ дровъ. 2) Мелкій валежникъ. Сим. 203. Далі в ліс, більше труску. Драг. 194. --------------- Трусок, -ску м. Шкура съ полугодоваго еще не стриженнаго ягненка. Сумск. у.  Словник української мови Грінченка