тужний

Тужний, -а, -е

Грустный, горестный.

Значення в інших словниках

1. тужний — ту́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тужний — Тоскний, повний туги, сумний, смутний, жалібний, жалісний, журний, журливий, (звук — ще) сиротливий.  Словник синонімів Караванського
3. тужний — див. сумний  Словник синонімів Вусика
4. тужний — ТУ́ЖНИЙ, а, е. Те саме, що тужли́вий. Тужні ридання дружини почув Одіссей богосвітлий (Борис Тен, пер. з тв. Гомера); – Що за жалібна, тужна пісня? – подумала Ядзя (Н. Кобринська); Сиділа, дивилася на свого сина тужними очима (М.  Словник української мови у 20 томах
5. тужний — -а, -е. Те саме, що тужливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тужний — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ...  Словник синонімів української мови
7. тужний — Ту́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. тужний — ТУ́ЖНИЙ, а, е. Те саме, що тужли́вий. Тужні ридання дружини почув Одіссей богосвітлий (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 341); — Що за жалібна, тужна пісня? — подумала Ядзя (Кобр., Вибр., 1954, 99); Сиділа, дивилася на свого сина тужними очима (Чаб.  Словник української мови в 11 томах