тужний
ТУ́ЖНИЙ, а, е.
Те саме, що тужли́вий.
Тужні ридання дружини почув Одіссей богосвітлий (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
– Що за жалібна, тужна пісня? – подумала Ядзя (Н. Кобринська);
Сиділа, дивилася на свого сина тужними очима (М. Чабанівський);
Він лежав із заплющеними очима, тихо, немов прислухаючись до тужного завивання вітру в димарі (М. Зарудний).
Словник української мови (СУМ-20)