тужливо

Тужливо

нар. Тоскливо, грустно. Грав він раз весело, а відтак знов сумно, тужливо. Федьк.

Значення в інших словниках

1. тужливо — тужли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тужливо — див. тривожно  Словник синонімів Вусика
3. тужливо — ТУЖЛИ́ВО. Присл. до тужли́вий. Тужливо і протяжно лилися звуки вівчарської трембіти (І. Франко); Гадали було дівки зрушити її [молоду], до сліз довести .. І співали тужливо, жалібно виводили – самі плакали (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. тужливо — Присл. до тужливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тужливо — ТУЖЛИ́ВО. Присл. до тужли́вий. Тужливо і протяжно лилися звуки вівчарської трембіти (Фр., III, 1950, 8); Гадали було дівки зрушити її [молоду], до сліз довести.. І співали тужливо, жалібно виводили — самі плакали (Хотк.  Словник української мови в 11 томах