турити
Турити, -рю, -риш
гл. Гнать. Чуб. II. 286. Ігнатко безп'ятко з гори свині турить. Ном. № 224, стр. 297.
Словник української мови ГрінченкаТурити, -рю, -риш
гл. Гнать. Чуб. II. 286. Ігнатко безп'ятко з гори свині турить. Ном. № 224, стр. 297.
Словник української мови Грінченка