турити
ТУ́РИТИ, рю, риш, недок. ТУРНУ́ТИ, ну́, неш́, док., кого, розм.
Гнати, проганяти.
Нагоничі йшли в облогу, здіймали галас, колошкали вовка, підводили його з лігвища, турили на мисливців (П. Загребельний);
– Ото як турнули мене з кондукторів, заходився я торгувати (Б. Грінченко);
– Тільки турнули тоді петроградці царя Миколу.., то за кілька днів і вся імперія його розвалилась (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)