турити —
див. виганяти; нести; штовхати
Словник синонімів Вусика
турити —
ТУ́РИТИ, рю, риш, недок. ТУРНУ́ТИ, ну́, неш́, док., кого, розм. Гнати, проганяти. Нагоничі йшли в облогу, здіймали галас, колошкали вовка, підводили його з лігвища, турили на мисливців (П.
Словник української мови у 20 томах
турити —
-рю, -риш, недок., турнути, -ну, -неш, док., перех., розм. Гнати, проганяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
турити —
ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
турити —
ТУ́РИТИ, рю, риш, недок., ТУРНУ́ТИ, ну́, неш́, док., перех., розм. Гнати, проганяти. Нагоничі йшли в облогу, здіймали галас, колошкали вовка, підводили його з лігвища, турили на мисливців (Загреб.
Словник української мови в 11 томах
турити —
Турити, -рю, -риш гл. Гнать. Чуб. II. 286. Ігнатко безп'ятко з гори свині турить. Ном. № 224, стр. 297.
Словник української мови Грінченка