тучений

Тучений, -а, -е

Откармливаемый, угощаемый. Гість непрошений не дуже буває тучений. Ном. № 11894.

Значення в інших словниках

1. тучений — ту́чений вгодований (про тварину)(ст): Молоду тучену індичку настромити солониною й посолити (Ліщинська)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
2. тучений — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до тучити.  Великий тлумачний словник сучасної мови