тучений ту́чений -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до тучити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках тучений — ту́чений вгодований (про тварину)(ст): Молоду тучену індичку настромити солониною й посолити (Ліщинська) Лексикон львівський: поважно і на жарт тучений — Тучений, -а, -е Откармливаемый, угощаемый. Гість непрошений не дуже буває тучений. Ном. № 11894. Словник української мови Грінченка