тучений

ту́чений вгодований (про тварину)(ст): Молоду тучену індичку настромити солониною й посолити (Ліщинська)

Значення в інших словниках

1. тучений — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до тучити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. тучений — Тучений, -а, -е Откармливаемый, угощаемый. Гість непрошений не дуже буває тучений. Ном. № 11894.  Словник української мови Грінченка