тюряжник —
тюря́жник іменник чоловічого роду, істота зневажл.
Орфографічний словник української мови
тюряжник —
див. АРЕШТАНТ.
Словник синонімів Караванського
тюряжник —
див. невільник
Словник синонімів Вусика
тюряжник —
ТЮРЯ́ЖНИК, а, ч., розм., зневажл. Те саме, що арешта́нт; // лайл. – Якийсь тюряжник хоче мордувати мене й мого Павлуся, – обізвалася Настуся (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
тюряжник —
-а, ч., розм., зневажл. Те саме, що арештант. || лайл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тюряжник —
В'Я́ЗЕНЬ (той, хто перебуває в ув'язненні), УВ'Я́ЗНЕНИЙ, АРЕШТА́НТ, АРЕШТО́ВАНИЙ, НЕВІ́ЛЬНИК, ТЮРЯ́ЖНИК розм., КРИМІНА́ЛЬНИК заст., ОСТРО́ЖНИК заст., НЕВО́ЛЬНИК заст. Думали невдовзі налетіти на гестапівську тюрму і визволити в'язнів (А.
Словник синонімів української мови
тюряжник —
ТЮРЯ́ЖНИК, а, ч., розм., зневажл. Те саме, що арешта́нт; // лайл. — Якийсь тюряжник хоче мордувати мене й мого Павлуся, — обізвалася Настуся (Н.-Лев., IV, 1956, 275).
Словник української мови в 11 томах