тюряжник
ТЮРЯ́ЖНИК, а, ч., розм., зневажл.
Те саме, що арешта́нт;
// лайл.
– Якийсь тюряжник хоче мордувати мене й мого Павлуся, – обізвалася Настуся (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)ТЮРЯ́ЖНИК, а, ч., розм., зневажл.
Те саме, що арешта́нт;
// лайл.
– Якийсь тюряжник хоче мордувати мене й мого Павлуся, – обізвалася Настуся (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)