Словник української мови Грінченка

тямучість

Тямучість, -чости

ж. Понятливость. Борз. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. тямучість — тяму́чість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. тямучість — Тяму́чість. Рівень розуміння. В народній школі треба вчити так, як того вимагає тямучість учеників (Канюк, 1911, 64).  Українська літературна мова на Буковині
  3. тямучість — ТЯМУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. тяму́чий. І тут він [Герман] показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум (І. Франко); Особливо намагався підкреслити свою тямучість .. Бухкало (Г. Коцюба).  Словник української мови у 20 томах
  4. тямучість — -чості, ж. Властивість за знач. тямучий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тямучість — Тяму́чість, -чости, -чості, -чістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тямучість — ТЯМУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. тяму́чий. І тут він [Герман] показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум (Фр., VIII, 1952, 384); Особливо намагався підкреслити свою тямучість.. Бухкало (Коцюба, Нові береги, 1959, 107).  Словник української мови в 11 томах