Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
тямучість —
тяму́чість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
тямучість —
Тяму́чість. Рівень розуміння. В народній школі треба вчити так, як того вимагає тямучість учеників (Канюк, 1911, 64).
Українська літературна мова на Буковині
тямучість —
ТЯМУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. тяму́чий. І тут він [Герман] показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум (І. Франко); Особливо намагався підкреслити свою тямучість .. Бухкало (Г. Коцюба).
Словник української мови у 20 томах
тямучість —
ТЯМУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. тяму́чий. І тут він [Герман] показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум (Фр., VIII, 1952, 384); Особливо намагався підкреслити свою тямучість.. Бухкало (Коцюба, Нові береги, 1959, 107).
Словник української мови в 11 томах
тямучість —
Тямучість, -чости ж. Понятливость. Борз. у.
Словник української мови Грінченка