тісненько
Тісно
нар.
1) Тѣсно, плотно. Тісно притулює вона до себе слабу дитину. Левиц. І. 95.
2) Трудно, тяжело. Так стало тісно й гірко, хоч з мосту да в воду. Валк. у.
3) Бѣдно.
4) Серіозно, не шутя, строго. Як стали тісно браться до його, то мусив признатись. Н. Вол. у. ум. тісненько, тісне́сенько.
Словник української мови Грінченка