тісненько

ТІСНЕ́НЬКО. Присл. до тісне́нький.

В кімнатах було хоч тісненько, але чисто, тепло, привітно (Н.-Лев., IV, 1956, 136);

Троє чоловіків тісненько обсілись і мовчать (Головко, І, 1957, 373).

Значення в інших словниках

1. тісненько — тісне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тісненько — див. тісно  Словник синонімів Вусика
3. тісненько — ТІСНЕ́НЬКО. Присл. до тісне́нький. В кімнатах було хоч тісненько, але чисто, тепло, привітно (І. Нечуй-Левицький); Троє чоловіків тісненько обсілись і мовчать (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
4. тісненько — Присл. до тісненький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тісненько — Тісно нар. 1) Тѣсно, плотно. Тісно притулює вона до себе слабу дитину. Левиц. І. 95. 2) Трудно, тяжело. Так стало тісно й гірко, хоч з мосту да в воду. Валк. у. 3) Бѣдно. 4) Серіозно, не шутя, строго. Як стали тісно браться до його, то мусив признатись. Н. Вол. у. ум. тісненько, тісне́сенько.  Словник української мови Грінченка