тісненько
ТІСНЕ́НЬКО.
Присл. до тісне́нький.
В кімнатах було хоч тісненько, але чисто, тепло, привітно (І. Нечуй-Левицький);
Троє чоловіків тісненько обсілись і мовчать (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)ТІСНЕ́НЬКО.
Присл. до тісне́нький.
В кімнатах було хоч тісненько, але чисто, тепло, привітно (І. Нечуй-Левицький);
Троє чоловіків тісненько обсілись і мовчать (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)