тісненький
Тісний, -а, -е
1) Тѣсный, узкій. Улиці тісні. Мет. 196.
2) Трудный, тяжелый. Тісні роки упали. Вх. Зн. 70.
3) Бѣдный, убогій. Гн. II. 14. Ти не уважаєш ні на кого — ци тісний, ци богатый. Гн. II. 43. Раз вийшли жінки богача і тісного пшеницю жати. Гн. II. 40.
4) в тісні руки взяти. Взять въ ежевыя рукавицы.
5) упасти в тісну діру. Попасть въ трудное положеніе. Ном. № 2223.
6) тісна баба. см. баба. ум. тісненький, тісне́сенький. У нас хата маленька, тісненька, — ніде буде тобі спочить. Рудч. Ск. І. 14.
Словник української мови Грінченка