Словник української мови Грінченка

угрин

Угрин, -на

м. Венгерець. Спіймав він угрина з картками. Св. Л. 269.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. угрин — у́грин іменник чоловічого роду, істота представник стародавнього племені угрів  Орфографічний словник української мови
  2. угрин — -а, ч., зах. Угорець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. угрин — УГРИ́Н, а, ч. 1. Те саме, що угр (див. у́гри). Борис .. вів благочестиві бесіди з отроком своїм угрином Григорієм (П. Загребельний); За “Києво-Печерським патериком”, до польського полону потрапив тоді друг Преднави Мойсей, угрин, брат Георгія (з наук.  Словник української мови у 20 томах