угрин

у́грин

-а, ч., зах.

Угорець.

Значення в інших словниках

1. угрин — у́грин іменник чоловічого роду, істота представник стародавнього племені угрів  Орфографічний словник української мови
2. угрин — УГРИ́Н, а, ч. 1. Те саме, що угр (див. у́гри). Борис .. вів благочестиві бесіди з отроком своїм угрином Григорієм (П. Загребельний); За “Києво-Печерським патериком”, до польського полону потрапив тоді друг Преднави Мойсей, угрин, брат Георгія (з наук.  Словник української мови у 20 томах
3. угрин — Угрин, -на м. Венгерець. Спіймав він угрина з картками. Св. Л. 269.  Словник української мови Грінченка