умовно

Умовно

нар.

1) Условно.

2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже. МВ. ІІ. 109.

Значення в інших словниках

1. умовно — умо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. умовно — УМО́ВНО. Присл. до умо́вний 1, 3–6. Ванда не знала точно дня свого народження. Умовно за цей день приймалась дата, коли професор Врублевський удочерив її (М. Трублаїні); Я цілком розумію Вас, коли пишете, що не маєте охоти дати рецензію на книжку Жука.  Словник української мови у 20 томах
3. умовно — Присл. до умовний 1), 3-6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. умовно — УМО́ВНО. Присл. до умо́вний 1, 3-6. Ванда не знала точно дня свого народження. Умовно за цей день приймалась дата, коли професор Врублевський удочерив її (Трубл., Мандр.  Словник української мови в 11 томах