умовно —
УМО́ВНО. Присл. до умо́вний 1, 3–6. Ванда не знала точно дня свого народження. Умовно за цей день приймалась дата, коли професор Врублевський удочерив її (М. Трублаїні); Я цілком розумію Вас, коли пишете, що не маєте охоти дати рецензію на книжку Жука.
Словник української мови у 20 томах
умовно —
Присл. до умовний 1), 3-6).
Великий тлумачний словник сучасної мови
умовно —
УМО́ВНО. Присл. до умо́вний 1, 3-6. Ванда не знала точно дня свого народження. Умовно за цей день приймалась дата, коли професор Врублевський удочерив її (Трубл., Мандр.
Словник української мови в 11 томах
умовно —
Умовно нар. 1) Условно. 2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже. МВ. ІІ. 109.
Словник української мови Грінченка