умовно
УМО́ВНО.
Присл. до умо́вний 1, 3–6.
Ванда не знала точно дня свого народження. Умовно за цей день приймалась дата, коли професор Врублевський удочерив її (М. Трублаїні);
Я цілком розумію Вас, коли пишете, що не маєте охоти дати рецензію на книжку Жука. Я і тоді висловив прохання своє умовно (М. Коцюбинський);
Марію Кожушну присудили на три роки умовно і з-під варти звільнили (А. Головко);
Транспорт мінометних рот назвати тилом можна лише умовно. Де тільки є змога, цей “тил” стоїть укупі з вогневою (О. Гончар);
Він [хлопець] брав книжку вісника й виряджався на цілий день, систематично оглядаючи всі місця, що на плані були умовно позначені й мали збоку пояснення (В. Підмогильний);
Населення України за станом імунної системи можна умовно поділити на декілька рівнів (з наук. літ.);
Я .. знаю, що й умовно засудженого на три роки письменника Івченка знову заарештовано (Б. Антоненко-Давидович);
Ну і що ж – не повернеться Мойсей у Єгипет, а сьогоднішній Прометей умовно-неприховано-прикований (М. Хвильовий);
Психологію виховання можна тільки умовно відділити від психології навчання (з наук. літ.);
Загальновизнаним є твердження про те, що О. Довженко – один із найвидатніших представників української крилатої прози; так умовно називають романтичну стильову течію в українській .. літературі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)