устид
Усти́д, -ду
м. Стыдъ. Йому такий встид, як тій кобилі, що віз переверне. Ном. № 3171.
Словник української мови ГрінченкаУсти́д, -ду
м. Стыдъ. Йому такий встид, як тій кобилі, що віз переверне. Ном. № 3171.
Словник української мови Грінченка