учистити

Учистити, -щу, -стиш

гл.

1) Хватить, съ силой что сдѣлать. Було деколи і апостола вчистить, а на криласі як потягне горою, то й дяків не чуть. Стор. І. 227. А ну-те ж! учистьте запорозького козака. Шевч. 306. Як учистить гряд! Стор. І. 21.

2) Ударить. А баран як розженеться, як вчистить у лоб. Рудч. Ск. І. 2.

Значення в інших словниках

1. учистити — учи́стити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. учистити — див. лити  Словник синонімів Вусика
3. учистити — УЧИ́СТИТИ (ВЧИ́СТИТИ), и́щу, и́стиш, док., кого, що і без прям. дод., розм. 1. Зробити що-небудь уміло, гарно. Звінчали молодих, та як учистили весілля, так ну! (Г. Квітка-Основ'яненко); І рішили закінчити його [обід] тією горою з мороженого [морозива].  Словник української мови у 20 томах
4. учистити — (вчистити), -ищу, -истиш, док., перех. і неперех., розм. 1》 Зробити що-небудь уміло, гарно. || Заграти, затанцювати і т. ін. швидко, енергійно, старанно. || З'їсти без залишку. || Швидко пройти яку-небудь відстань. 2》 Почати йти із значною силою (про дощ, град і т. ін.). 3》 З силою ударити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. учистити — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. учистити — УЧИ́СТИТИ (ВЧИ́СТИТИ), и́щу, и́стиш, док., перех. і неперех., розм. 1. Зробити що-небудь уміло, гарно. Звінчали молодих, та як учистили весілля, так ну! (Кв.-Осн., II, 1956, 304); І рішили закінчити його [обід] тією горою з мороженого.  Словник української мови в 11 томах