фаля —
Фа́ля: — хвиля [2;14;23;24;33,XII,XIII] — хвиля, вітер з дощем [42]
Словник з творів Івана Франка
фаля —
фа́ля іменник жіночого роду хвиля діал.
Орфографічний словник української мови
фаля —
ФА́ЛЯ, і, ж., діал. Хвиля (див. хви́ля¹ 1). А на чайці одинокий Без весла рибак сидить І спокійно, мов байдужно, На тривогу хвиль глядить. Його серця не тривожить Образ смерті серед фаль (І. Франко); Он колишесь тихий Дніпер: вечір – він дрімає, А по синій єго фалі човенце плаває (Ю. Федькович).
Словник української мови у 20 томах
фаля —
Хвиля
Словник застарілих та маловживаних слів
фаля —
-і, ж., зах. Вітер із дощем.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фаля —
I. ХВИ́ЛЯ (на водній поверхні), ВАЛ, ГАБА діал., ФА́ЛЯ діал.; БУРУ́Н (висока піниста); ЦУНА́МІ (надзвичайно великих розмірів). Дніпро котив важкі сірі хвилі (Ю. Яновський); Зривається буря від краю до краю, Бурхочуть навколо вали (П.
Словник синонімів української мови
фаля —
ФА́ЛЯ, і, ж., діал. Хвиля ( див. хви́ля¹ 1). А на чайці одинокий Без весла рибак сидить І спокійно, мов байдужно, На тривогу хвиль глядить. Його серця не тривожить Образ смерті серед фаль (Фр., XI, 1952, 469).
Словник української мови в 11 томах