Словник української мови Грінченка

хабалиця

Хабалиця, -ці

ж. Кокетка, охотница до любовныхъ шашней, наложница. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном. Гн. II. 166.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. хабалиця — див. повія  Словник синонімів Вусика
  2. хабалиця — ХАБА́ЛИЦЯ, і, ж., діал. Жінка, охоча до любовних пригод; кокетка. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном (з казки).  Словник української мови у 20 томах
  3. хабалиця — -і, ж., зах. Заміжня жінка, охоча до любовних пригод.  Великий тлумачний словник сучасної мови