хабалиця —
ХАБА́ЛИЦЯ, і, ж., діал. Жінка, охоча до любовних пригод; кокетка. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном (з казки).
Словник української мови у 20 томах
хабалиця —
Хабалиця, -ці ж. Кокетка, охотница до любовныхъ шашней, наложница. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном. Гн. II. 166.
Словник української мови Грінченка