хабалиця

ХАБА́ЛИЦЯ, і, ж., діал.

Жінка, охоча до любовних пригод; кокетка.

Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном (з казки).

Значення в інших словниках

1. хабалиця — див. повія  Словник синонімів Вусика
2. хабалиця — -і, ж., зах. Заміжня жінка, охоча до любовних пригод.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хабалиця — Хабалиця, -ці ж. Кокетка, охотница до любовныхъ шашней, наложница. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном. Гн. II. 166.  Словник української мови Грінченка