хистко

Хистко

нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко. К. ЧР. 318.

Значення в інших словниках

1. хистко — хи́стко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. хистко — ХИ́СТКО. Присл. до хистки́й¹. Світло хистко позначало тіні на округлій лисині, на лобатому лиці, блискучому від поту (О. Ільченко); // у знач. присудк. сл.  Словник української мови у 20 томах
3. хистко — Присл. до хисткий I. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хистко — ХИ́СТКО. Присл. до хистки́й¹. Світло хистко позначало тіні на округлій лисині, на лобатому лиці, блискучому від поту (Ільч., Серце жде, 1939, 5); // у знач. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах