Орфографічний словник української мови

хистко

хи́стко

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хистко — ХИ́СТКО. Присл. до хистки́й¹. Світло хистко позначало тіні на округлій лисині, на лобатому лиці, блискучому від поту (О. Ільченко); // у знач. присудк. сл.  Словник української мови у 20 томах
  2. хистко — Присл. до хисткий I. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хистко — ХИ́СТКО. Присл. до хистки́й¹. Світло хистко позначало тіні на округлій лисині, на лобатому лиці, блискучому від поту (Ільч., Серце жде, 1939, 5); // у знач. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах
  4. хистко — Хистко нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко. К. ЧР. 318.  Словник української мови Грінченка