хлоста

Хло́ста, -ти

ж. Порка, наказаніе розгами. Ном. № 3862. Положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полицях. Кв. хло́сти да́ти. Выпороть, а затѣмъ вообще отколотить. Гей дамо ляхам, а превражим синам превеликую хлосту. АД. ІІ. 66.

Значення в інших словниках

1. хлоста — Хло́ста: — кара, прочухан [25]  Словник з творів Івана Франка
2. хлоста — Наминачка, халазія, ПРОЧУХАН, хльора, хлост, хльост  Словник синонімів Караванського
3. хлоста — ХЛО́СТА, и, ж., розм. Биття різками; шмагання. – Положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полицях (Г. Квітка-Основ'яненко); – Довго-таки пролежав [Мазепа] після тернової та шипшинної хлости, довгенько-таки.  Словник української мови у 20 томах
4. хлоста — -и, ж., розм. Биття різками. Дати хлости — відшмагати, побити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хлоста — Хло́ста і хльо́ста, -ти, -ті  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. хлоста — ХЛО́СТА, и, ж., розм. Биття різками. — Довго-таки пролежав [Мазепа] після тернової та шипшинної хлости, довгенько-таки… (Морд., І, 1958, 130); Згадати [Івану Петровичу] було що: тілесні кари..  Словник української мови в 11 томах