царів —
царі́в прикметник
Орфографічний словник української мови
царів —
ЦАРІ́В, ре́ва, ре́ве. Прикм. до цар; належний цареві. Не зовіте преподобним лютого Нерона. Не славтеся царевою святою війною Бо й самі не знаєте, що царики коять (Т. Шевченко); Князь Курбський від гніву царевого втік (П.
Словник української мови у 20 томах
царів —
-рева, -реве. Прикм. до цар. || Належний цареві.
Великий тлумачний словник сучасної мови
царів —
Царі́в, -ре́ва, -ре́ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
царів —
ЦАРІ́В, ре́ва, ре́ве. Прикм. до цар; належний цареві. Князь Курбський від гніву царевого втік (Граб., І, 1959, 303); Опливала свічка, і краплина за краплиною скочувався віск на папір царевого листа (Кочура, Зол. грамота, 1960, 385).
Словник української мови в 11 томах