Значення в інших словниках
-
царів —
царі́в прикметник
Орфографічний словник української мови
-
царів —
ЦАРІ́В, ре́ва, ре́ве. Прикм. до цар; належний цареві. Не зовіте преподобним лютого Нерона. Не славтеся царевою святою війною Бо й самі не знаєте, що царики коять (Т. Шевченко); Князь Курбський від гніву царевого втік (П.
Словник української мови у 20 томах
-
царів —
Царі́в, -ре́ва, -ре́ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
царів —
ЦАРІ́В, ре́ва, ре́ве. Прикм. до цар; належний цареві. Князь Курбський від гніву царевого втік (Граб., І, 1959, 303); Опливала свічка, і краплина за краплиною скочувався віск на папір царевого листа (Кочура, Зол. грамота, 1960, 385).
Словник української мови в 11 томах
-
царів —
Царів, -рева, -ве Царевъ, царскій. Боюсь царевих собак. Ном., заг. № 134.
Словник української мови Грінченка