ж. Плѣсень. Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла. Шевч. 668.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
цвіль —
цвіль іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
цвіль —
Пліснява, з. морох, снядь; цвілля.
Словник синонімів Караванського
цвіль —
ЦВІЛЬ, і, ж. Пухкий наліт на прогнилих предметах, який утворюють мікроскопічні грибки; плі́снява. Дорожила вона тими пасками, доки вони зеленню не взялися – аж позросталися од цвілі (М.
Словник української мови у 20 томах
цвіль —
-і, ж. Те саме, що плісень.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цвіль —
ПЛІ́СЕНЬ (наліт мікроскопічних грибків на гниючих предметах), ПЛІ́СНЯВА, ЦВІЛЬ, ПЛІ́СНЯВИНА розм., ПЛІ́СНЯВКА розм., СНЯДЬ розм. Сів (Довбанюк) на той самий сінешній поріг, здряпав плісень (І.
Словник синонімів української мови
цвіль —
ЦВІЛЬ, і, ж. Те саме, що плі́сень. Дорожила вона тими пасками, доки вони зеленню не взялися — аж позросталися од цвілі (Стельмах, II, 1962, 326); Чорні стіни невеликої кімнатки були аж слизькі від цвілі (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах