Значення в інших словниках
-
цвірінчання —
цвірінча́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
цвірінчання —
[цв'ір'інчан':а] -н':а
Орфоепічний словник української мови
-
цвірінчання —
ЦВІРІНЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цвірінча́ти і звуки, утворювані цією дією. Там, надворі, сяяло весняне сонце, чути було гомін дітей, цвірінчання горобців у нашому дворі (Л. Смілянський); Батько грає, і Юрі здається, що він пливе по тих звуках ..
Словник української мови у 20 томах
-
цвірінчання —
-я, с. Дія за знач. цвірінчати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
цвірінчання —
ЦВІРІНЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цвірінча́ти і звуки, утворювані цією дією. Там, надворі, сяяло весняне сонце, чути було гомін дітей, цвірінчання горобців у нашому дворі (Сміл., Сашко, 1957, 51); Батько грає, і Юрі здається, що він пливе по тих звуках..
Словник української мови в 11 томах