церата

Церата, -ти

ж. Клеёнка.

Значення в інших словниках

1. церата — Цера́та: — клейонка [21;51]  Словник з творів Івана Франка
2. церата — Цера́та, цира́та. Клейонка. Василь пише про церату, ти пишеш, що Ти такі купила на обрус, отже як “обрус ", як великі? Я взагалі докладно не знаю, що то властиво має бути.  Українська літературна мова на Буковині
3. церата — г. вощанка, сов. клейонка.  Словник синонімів Караванського
4. церата — цера́та іменник жіночого роду клейонка  Орфографічний словник української мови
5. церата — ЦЕРА́ТА, и, ж. Те саме, що клейо́нка. Пан Пшестшельський довго ще сидів нерухомо і думав. Сльози давно перестали плисти з очей, тілько спора калюжка їх ясніла перед ним на цераті (І. Франко); “Кумпан” сидів у кухні за столом, покритим картатою цератою (П.  Словник української мови у 20 томах
6. церата — цера́та клейонка (ср, ст): Хідник, поворот ліворуч і довгий ряд вистав. Килими, футра, церати, квіти, срібло, торбинки, суконки (Боже, яке тут усе багате!...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. церата — -и, ж. Те саме, що клейонка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. церата — КЛЕЙО́НКА, ЦЕРА́ТА. Плащем з клейонки обвернувся (Латин), Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І. Котляревський); Беру з косинчика якийсь товстий зшиток в палятурках із клейонки (С.  Словник синонімів української мови
9. церата — Цера́та, -ти, -ті  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. церата — ЦЕРА́ТА, и, ж. Те саме, що клейо́нка. Пан Пшестшельський довго ще сидів нерухомо і думав. Сльози давно перестали плисти з очей, тілько спора калюжка їх ясніла перед ним на цераті (Фр.  Словник української мови в 11 томах