церата
КЛЕЙО́НКА, ЦЕРА́ТА. Плащем з клейонки обвернувся (Латин), Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І. Котляревський); Беру з косинчика якийсь товстий зшиток в палятурках із клейонки (С. Васильченко); Крізь подвійні, оббиті цератою двері чулося дедалі густіше гудіння голосів (С. Журахівський).
Словник синонімів української мови