цнотливий
Цнотливий, -а, -е
1) Добродѣтельный. Був прискорбен, як той колишній цнотливий багач. МВ. ІІІ. 21.
2) Цѣломудренный. Гей, музо, панночко цнотлива, ходи до мене. Котл. Ен. V. 63. І воза не возила, та двір украсила (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою). Ном. № 8989.
Словник української мови Грінченка