чаркувати
Чаркува́ти, -ку́ю, -єш
гл.
1) Выпивать, потягивать. Люде чаркували, плакали, обнімались. Г. Барв. 240. Парубки чаркують порційками аж любо. Федьк. Пов. 11.
2) — кого́. Потчивать водкой и пр. кого. ХС. VII. 424.
Словник української мови Грінченка